Маленькое моральное зло
Інколи відчуваю себе Мірандою із серіала "Секс і місто".
Коли вона таки переборола себе і почала говорити на заборонену для себе тему, то від неї пішли.
Треба знати межі відвертості.
Люди періодично намагаються тебе переконати, що твоя думка їм цікава, і твої переживання теж. А коли таки наважуєшся сказати їм те, що тебе насправді турбує, 90% слухачів переводять тему у інше русло, переважно до того, що хвилює їх самих.
Дивно, але нікого насправді не цікавить хто щось кажеш, головне, що кажемо ми самі.
Люблю СЛУХАТИ людей, іноді можна такі відкриття зробити! Просто треба бути уважним.
Коли вона таки переборола себе і почала говорити на заборонену для себе тему, то від неї пішли.
Треба знати межі відвертості.
Люди періодично намагаються тебе переконати, що твоя думка їм цікава, і твої переживання теж. А коли таки наважуєшся сказати їм те, що тебе насправді турбує, 90% слухачів переводять тему у інше русло, переважно до того, що хвилює їх самих.
Дивно, але нікого насправді не цікавить хто щось кажеш, головне, що кажемо ми самі.
Люблю СЛУХАТИ людей, іноді можна такі відкриття зробити! Просто треба бути уважним.
Знаешь, для любого человека свои интересы всегда остаются превалирующими. Неважно, что он говорит. Главным в жизни всегда остается сам. И людям нравится, когда их слушают, когда говорят о них. И таким слушателям начинают доверять. И иногда можно добиться гораздо большего просто слушая людей, а не пытаясь убедить их в своей точке зрения.